Як “прокатати” словацьку візу. Частина 2. Відень

Писатиму без вступу. З ліричними відступами статті дуже довгі виходять) Отже, ще одним пунктом нашої подорожі був Відень. Як я вже писала у попередній статті, добиралися ми туди рейсовим автобусом Blaguss Братіслава-Відень зі станції Most SNP, що знаходиться зразу біля готелю Park Inn Danube, в якому ми жили. Квиток у дві сторони коштував 13 євро. Автобусний маршрут такий : Wien, VIB, Erdbergstrasse 200/A, — Airport Wien — Bratislava-Petržalka Einsteinova — Bratislava, Most SNP (Nový most) – Bratislava, Airport. Тобто, так само, як ми з Братіслави їздили погуляти у Відень, так і зупинившись у Відні, можна вибратися на шпацер до Братіслави. Зручне сполучення між летовищами, тому цілком спокійно можна планувати подорожі з перельотами. Ну, враховуючи ситуацію з нашими лоукостами і тп, то “спокійно” це слово відносне, але все ж альтернатива потягу-автобусу-автостопу таки є…

Отож, ми вибиралися з готелю так, щоб попасти на одні з перших виїздів. Квитки купували зразу зворотні у водія в автобусі. Час повернення назад на них не вказується, тому можна не хвилюватися, що не встигаєш на якусь конкретну годину. Окрім останнього рейсу,звісно.)

Хоч у Відні я вже була до цього кілька разів, проте, все ще були місця, які були обділені увагою через відсутність інтересу чи часу, тому вирішили придумати собі  маршрут, який би заповнив прогалини. А ще в нас були певні дитячі мрії, яким судилося втілитись у життя у Відні. Отже, в нашому списку були музеї, об`єкти, з якими не склалося у попередніх поїздках у Відень, must see точки по типу собору Св.Штефана чи ратуші, архітекторські фішки і мансарди для дисертації. Ми виходили з того, що будемо у Відні два дні, тому продумали два різні маршрути.

IMG_9674

Планування виявилося доволі простим, бо більшість потрібних об`єктів були поряд, я б сказала, що навіть неочікувано близько один до одного. Більше того, нам вдалося потрапити туди, куди не планували))

Ось такий був маршрут на неділю : Карлскірхе- Сецесьйон(Secession)- Альбертіна- Штефанспляц-Форум мистецтв “ВА-СA”(BA-CA Kunstforum)-Ратхауспарк і ратуша- Хофбург(Hofburg)_площа Маріх-Терезії()- Природничий музей(Naturhistorisches museum)- Квартал музеїв(MuseumsQuartier)

А такий був на понеділок: зенітні вежі-Бельведер-Шьонбрун(Зоопарк)(Schönbrunn,Tiergarten)- Музей техніки(Technisches museum)- Віденський будинок мистецтв, а в народі будинок Хундертвассера

Ми вирішили придбати Віденську картку, яка дає знижки на квитки у музеях, на різні культурні заходи, бонуси в певних магазинах-ресторанах тощо, а ще безкоштовний проїзд в межах міста у громадському транспорті. Картка діє 48 або 72 години з моменту її компостування. Забігаючи вперед, скажу, що ми цим нічого не виграли, бо вартість зекономленого збіглася з вартістю картки, а це приблизно 18 євро. Можливо, якби ми з шаленим темпом оббігали всі можливі музеї, то було б вигідно. Тому, якщо ви плануєте відвідати 1-2 музеї і раз проїхатися на метро, то тратити час і гроші на віденську картку не має змісту. А от міжнародний студентський квиток ISIC може дуже пригодитися)

Ми багато ходили пішки, що дало нам можливість побачити не лише туристичну оболонку міста, а й одним оком зазирнути у Відень самих віденців. Я люблю спостерігати за тим, як прокидається місто. Зранку навіть найтуристичніші з найтуристичніших місць дихають вільно, у ранкових променях сонця вони ще лиш готуються до натовпів туристів і випромінюють оту чарівність, за яку вони й отримали своє визнання.

IMG_9697

План на перший день виглядає насиченим, але більшість об`єктів знаходяться один за одним, орієнтуватися по карті дуже просто, особливо, якщо напередодні скласти маршрут і позначити на ній потрібні точки.

Зрештою, спочатку наш маршрут мав бути дещо іншим, але пошуки місця продажу Віденської картки вніс деякі корективи, проте, вийшло навіть на краще.

Отже, першим нашим пунктом була Карлскірхе або церква Св. Карла Борромея. Скільки разів була у Відні, стільки ж разів я бачила її тільки мельком.Тому цього разу мені все ж хотілося її розглянути детальніше. Зазначу, що з автобусної станції до церкви ми йшли пішки, пройшовши Міський парк (Stadtpark) наскрізь, ми вийшли на Lothringer straβе, звідки вже виднілися колони церкви. Церква зведена після чуми, яка вирувала у 1713 році і присвячена католицькому святому Карлу Борромею, який боровся із чумою кілька століть до того. Карлскірхе — це, так би мовити, величний вияв пам`яті та вдячності за перемогу над недугою, яка забрала тисячі життів. Звісно, що не обійшлось і без возвеличення Габсбургів. Власне, споруда заворожує двома колонами, нп яких зображені сцени, пов`язані  із життям святого Карла та боротьбою із чумою. Композиція дуже гармонійна, а барокові форми віддзеркалюютьмя у плесі фонтану на площі перед храмом. На жаль, нам не вдалося попасти всередину, бо якраз була служба. Але масштаби храму дозволяють уявити велич і розкіш розписів, притаманні віденському бароко.

IMG_9705

Але Карлскірхе, не єдине, на що варто звернути увагу на Карлспляц. Це місце має приваблювати поціновувачів архітектури періоду сецесії. Наприклад, важко не помітити павільйони Отто Вагнера. Золоті рослинні мотиви, плавні форми говорять самі за себе. Пройшовши через Карлспляц в R.Mayreder park побачимо мистецький павільйон “Kunsthalle Wien”, що примостився в пишних зарослях лаванди. Там є точка wi-fi, але доступ на 30 хв. Але це й на краще, щоб не залипали))

IMG_9709

IMG_9729 IMG_9737

І ось він — Сецесьйон! Білосніжна споруда з золотим мережаним куполом-кулею — це творіння архітектора Йозефа Ольбріхта для однойменної художньої спілки. За задумом художників, Сецесіон мав бути виставковим залом, цю функцію він зберіг і сьогодні. Не полінуйтеся обійти споруду, порозглядати її зі всіх боків, адже перед Вами один з найвизначніших зразків архітектури австрійського модерну. Всередині Будинку сецесіону знаходиться Бетховенівський фриз Клімта. З цим художником у Відні зустрінемося ще не раз.

IMG_9732 IMG_9736

Від Сецесіону можна швидко пройти до Кварталу Музеїв. Але ми все ще були в пошуках туристичного інфо-центру, тому повернули направо і попрямували в бік Опери та Альбертіни. Я не фанат архітектури театрів і урядових споруд, тільки якщо це не нова Опера в Осло, тому фотографіями не потішу.

Інфо-центр знаходиться біля Альбертіни. Раджу туди зайти, особливо, якщо Ви самостійний мандрівник. Там можна вибрати дуже багато брошурок з пропозиціями маршрутів по Відню, актуальними мистецькими подіями тощо на багатьох мовах(на жаль, українська ще не настільки популярна). А ще мені здається, що пропонована там карта Відня — одна з кращих безкоштовних карт, які мені колись доводилось мати.

Рекомендую, плануючи свій час у Відні, попередньо глянути розклад виставок у Альбертіні. Одного разу я попала там на Ван Гога. І незмінна експозиція там теж дуже цікава, особливо для поціновувачів імпресіоністів, тому відвідини можуть забрати кілька годин.

Неподалік від Альбертіни є оранжерея Пальмхаус і парк.

Тут ми вирішили дещо змінити наш маршрут. Обійшли довкола Штефансдому, побродили вуличками і вийшли до годинника з атракцією.

IMG_9742 IMG_9752

Кожній годині відповідає фігура котрогось кайзера-герцога-принца. Щогодини фігури рухаються одна за одною під різну музику. Чесно кажучи, якби не натовп азіатсько-російських туристів і співпадіння часу(дійство мало початися через три хвилини), то ми б пройшли мимо.

IMG_9756

Нашим наступним пунктом був парк-розарій Фольксгартен. Загалом, я не люблю троянд у вигляді букетів, а от в розаріях я відчуваю себе бджолою і мушу понюхати кожен вид квітів)) Знайшли ми собі лавку, надумали підкріпитися, витягли печивко. Звісно, за декілька секунд біля нас зібралося стадо голубів і горобців, але найбезпардоннішими виявилися ворони…

IMG_9788 IMG_9793

Перепочивши, ми нарешті вирушили в омріяний Природничий музей. Naturhistorisches museum — один з музеїв-близнюків на площі Марії -Терезії.

IMG_9797 IMG_9798Ліричний відступ. Я завжди дуже хотіла попасти в природничий музей. Чула легенду про чи то кістку мамонта, чи його бивню, а чи то цілого мамонта в Львівському природничому музеї, але весь час мого свідомого дитинства, школярства і студентства він був на реставрації. Минулого чи позаминулого року його двері нарешті відчинилися. При першій ж нагоді ми його відвідали. І були дещо розчаровані. Ні, звісно, що побілені стіни, кілька інтерактивних(хоча це голосно сказано) екранів, колекція жуків і декілька опудал звірят в трьох залах це добре, але ж так може виглядати і кабінет біології в школі… Словом, мені не залишалося нічого іншого, як знову почати мріяти про похід в справжній природничий музей.

І ось в мене з`явилася така нагода. Тут ми вперше використали віденську картку. Вона також надає знижки в кафе музею, яке з находиться в красивому холі на другому поверсі. Забігаючи наперед, музей оправдав всі мої очікування. Здогадуюся, що існують і крутіші природничі музеї, але музей природознавства у Відні вважається одним з кращих у світі. Започаткували музей, звісно, Габсбурги. В музеї 39 залів, в яких розміщуються колекції з 30 000 000(!) природних експонатів, серед яких найвідоміші — доісторична фігурка Віллендорфської Венери, скам`янілості та скелети динозаврів, метеорити, коштовні камені(в т.ч. букет з дорогоцінних каменів, зроблений Марією-Терезією як подарунок своєму чоловіку ), а також значна кількість опудал, серед яких дуже багато рідкісних істот .

IMG_9829 IMG_9810 IMG_9834Особисто мене найбільше хвилювали динозаври, але мені в голову не приходило, що я можу залипнути на годину в залах з геологічними породами. Крім того, що зали вже самі по собі варті уваги, то ще й для експозиції використані різні сучасні інтерактивні технології. Такий музей мав би бути дуже цікавий дітям.

IMG_9855 IMG_9858 IMG_9867 IMG_9869 IMG_9873

А на цій фотографії екскурсовод розказує діткам про динозаврів. Судячи по захопленню і увазі, з якими діти її слухають, розказує цікаво))

IMG_9847

А як ви думаєте, що це? Правильно, це частини метеориту Княгиня, який впав десь на Закарпатті у 1866 році.IMG_9905

Той самий букет Марії-Терезії.

IMG_9839

А під цим куполом знаходиться кафе музею.

IMG_9884

Вийшли з музею досить пізно, пішли гуляти далі. Неподалік від площі Марії-Терезії знаходиться квартал музеїв. Часу на них ми вже не мали, тому просто посиділи на площі між музеями, милуючись архітектурою і розглядаючи людей.

IMG_9925 IMG_9923

Так закінчився наш перший день у Відні. Тим же ж автобусом ми вернулися в Братіславу, де не втрималися від прогулянки вечірнім містом.

Понеділок мав бути дуже насиченим, тому виїхали у Відень ми ще раніше. Нас чекали зоопарк, будинок Хундертвассера і Музей техніки. Почали ми з пошуку мансард для моєї дисертації. І цілком випадково натрапили на одну з зенітних веж, які Гітлер наказав збудувати, щоб вберегти Відень від руйнувань. Якісь дивні відчуття охоплюють біля таких споруд. З допомогою карти знайшли ще одну таку вежу.

IMG_9953

Позапланово потрапили в Бельведер. Не скажу, що парк вразив мене красою.Зате в самому палаці є колекція робіт Густава Клімта.

IMG_9969

Проїхавши декілька зупинок трамваєм, а потім сівши у вагон метро, ми добралися до Шьонбруна. Вийшли на станції Hietzing і не помилилися, бо натрапили на супер магазин шоколаду Lindt(на карті він тут). Оце якраз пишу цю статтю і закусюю шоколадкою, купленою там.

Шьонбрунн — це палацовий комплекс, в який, окрім власне палацу в стилі бароко, входять також французький парк із зоопарком, оранжереєю, Тріумфальною аркою, літнім театром тощо.

IMG_0269 IMG_9995

Зоопарк, звісно, не такий великий як в Празі, наприклад, зате він найстаріший в світі. Разом з квитком дають карту і розклад годування тварин.

IMG_0118 IMG_0111

Декілька слів про квитки. В касах можна оплатити квитки різного типу. Наприклад, нас цікавив лише зоопарк, тому ми брали квиток лише туди. Але є комплексні квитки, у вартість яких входить вхід і у сам палац, і в оранжерею, і в зоопарк і тд. Варто заздалегідь спланувати, що ви хочете побачити, а також потрібно мати на увазі, що на відвідини Шьонбруна може знадобитися цілий день.

IMG_0083 IMG_0095

Ми попали на годування панди і морських котиків. Хотіли побачити ще броненосця, але ніде не могли знайти, згодом працівниця зоопарку пояснила мені, що його забрали на якісь процедури. це єдине, що мене засмутило. Під час годування працівники зоопарку німецькою та англійською мовами розповідають про тварин. А годування морських котиків виявилося дуже веселим,тому не прогавте.

IMG_0242 IMG_0248 IMG_0253 IMG_0177

Крім броненосців, лемурів і різних котиків-тигриків-єнотиків, я ще люблю акваріуми, відтворені тропічні джунглі, терраріуми і зони з пташками і метеликами.Чудовим заняттям вважаю пошуки паличників і богомолів в листі. В зоопарку Шьонбруна є акваріум , де за скляною стіною в коралах плаває багато-багато кольорових риб. Ми до неї поверталися тричі, ну дуже вже ті риби заворожують. Прогулянка зоопарком тривала близько 4 годин.

IMG_0156 IMG_0188 IMG_0038 IMG_0193

Далі нас чекав музей техніки. Він досить недалеко від Шьонбруна, тому ми добралися до нього пішки.На жаль, нам забракло часу, щоб досхочу “набавитися” в музеї. Власне, його особливість в тому, що, окрім традиційного огляду цікавих експонатів за склом, можна ще й практично дослідити різні фізичні явища, завести справжній потяг(правда, з місця він не зрушить, але гуде як має бути), запустити в дію різні механізми і ще багато різного. Знову ж таки, музей буде цікавий і доросли і дітям.

IMG_0287 IMG_0289

IMG_0292

Музей зачинявся, за нами почав бігати персонал, тому прийшлось покинути його з відчуттям непогамованого голоду юного дослідника і постановити повернутися туди ще раз. Хоча, після безрезультатного стояння в черзі до варшавського центру науки Копернік, я вже не знаю, куди хочу більше))

Починав накрапати дощик, але попереду ще був об`єкт, до якого нам ніяк не щастило потрапити раніше. Гундертвассергаус австрійського архітектора Фріденсрайха Гундертвассера є третім за відвідуваністю об`єктом Австрії.  Гундертвассер — це майже як Гауді в Барселоні.

IMG_0361 IMG_0357 IMG_0349

Взагалі, для мене Відень — це приклад того, як сучасна архітектура може гармонійно влитися в уже сформоване архітектурне середовище.  На перший погляд Відень такий строгий і класичний, а коли уважніше придивитися,  то можна помітити вкраплення чогось відмінного від загалу, але яке з ним не дисонує, а лише підкреслює, що місто поступово розвивається і рухається, що воно не застигло в часі. Такою різною видається   пишна імперська архітектура палаців, театрів, музеїв(між іншим, львівські готель “Жорж” та будинок вчених спроектовані віденським архітектурним бюро Фельнера і Гельмера), вишукана сецесійна архітектура, бунтарська — Гундертвассера, дещо брутальна і концептуальна архітектура кінця 20 столяття і сучасності. Але всі разом вони творять неповторний образ австрійської столиці!

Стаття вийшла досить довга, але надіюся, що комусь вона стане в нагоді. Як бонус – фото милого звірятка))

IMG_0078